Льодолазіння в Австрії – долина Pitztal

Планування льодолазної поїздки цього року почалось, як і завжди, запізно. Майже всі шале в Татрах, Доломітах та Альпах виявились банально розкупленими лижниками та сноубордистами. І коли, як і минулими роками, вже починало пахнути провалом, несподівано підвернулись вільні місця в одному містечку на початку славнозвісної долини Pitztal в Австрії. Відразу були куплені квитки на літак Таллінн-Мюнхен та орендована машина: гаяти час було безглуздо і за це можна було поплатитись. І вже коли наближався час “Ч” і сумки були майже спаковані, всесвіт вирішив внести свої корективи і Джулія захворіла. Віддавати квитки та всі передплачені оренди було вже неможливо, тому прийшлось терміново шукати їй заміну: до початку пригоди залишалось всього 2 дні. І лише одна людина була спроможна на таке божевілля..

Читати більше

Чому мені подобається бігати зимою

Кожен сезон впливає на біг по-своєму: літо душить спекою або охолоджує дощем, осінь і весна – мочать лице дрібним дощем і туманом, дозволяючи соплям плавно зісковзувати з обличчя, а зима.. А що зима? Холодна і непривітна, вона заставляє тебе рухатись від моменту, коли покидаєш двері домівки, до моменту, коли знову в них заходиш. Вона може обдати тебе хвилями справді холодного вітру. Але, на мою думку, основна її особливість не в цьому. Основна особливість – це що зимою не втомлюєшся під час бігу! Так-так, саме не втомлюєшся. Головне – щоб під ногами була достатньо незрозуміла субстанція. Голий лід, який заставляє збігати з доріжок туди, куди згрібають сніг, якого вже назбиралось вище кісточок. Поки біжиш по голому льоді, думаєш як не впасти, акуратно плануючи кожен наступний крок або балансуючи після проковзування. Поки біжиш в глибокому снігу в barefoot взутті, думаєш, як швидше вибігти звідси, бо кожне занурення ноги в глибокий сніг дається чути. Абсолютно не думаєш про те, що є втома! Її просто не відчутно, як не чутно в ці моменти музику, яка голосно грає собі в навушниках.

А ще… А ще буває мороз. Справжній, холодний. Коли тяжко дихати холодним повітрям. Коли задихаєшся, вибігаючи під гірку. Коли від дихання покривається інеєм баф, яким захищаєш лице від холодного вітру.

Але, в будь-якому варіанті, бігти треба!

Коли лиє як з відра, а ти всеодно біжиш крізь дощ, отримуєш певне задоволення від того, що ти – тут, а інші – ні.” Peter Snell