Льодолазіння в Австрії – долина Pitztal

Планування льодолазної поїздки цього року почалось, як і завжди, запізно. Майже всі шале в Татрах, Доломітах та Альпах виявились банально розкупленими лижниками та сноубордистами. І коли, як і минулими роками, вже починало пахнути провалом, несподівано підвернулись вільні місця в одному містечку на початку славнозвісної долини Pitztal в Австрії. Відразу були куплені квитки на літак Таллінн-Мюнхен та орендована машина: гаяти час було безглуздо і за це можна було поплатитись. І вже коли наближався час “Ч” і сумки були майже спаковані, всесвіт вирішив внести свої корективи і Джулія захворіла. Віддавати квитки та всі передплачені оренди було вже неможливо, тому прийшлось терміново шукати їй заміну: до початку пригоди залишалось всього 2 дні. І лише одна людина була спроможна на таке божевілля..

Читати більше

Тренажер для тренувань драйтулінгу

Якщо у вас немає часу ходити на стенд тренуватись або ж на стенді немає такої можливості, то тренажер для тренувань можна виготовити власноруч. Will Gadd має такий же. Для цього нам потрібна дошка (а краще – дві), бажано широка, в якій спеціальним свердлом потрібно висвердлити симетричні отвори для тяпок. Після цього такий тренажер можна повісити у місці із нависанням та починати тренуватись!

Серед вправ, які на ньому можна робити:

  • поступове піднімання вверх (спочатку одна рука піднімається на позицію вище, заблочується і в блоці піднімається інша рука на позицію вище і так до верху а потім вниз)
  • варіації попередньої вправи, тільки через одну комірку, через дві тощо
  • максимальне піднімання вверх (спочатку одна рука заблочується, тоді іншою спробувати дотягнутись максимально високо)
  • Figure 4 & Figure 9 (якщо на землі розстелені мати, можна спробувати зробити Figure 4 та Figure 9, головне не забувати тренуватись у касці)

Figure 4 та Figure 9

Зимовий виїзд у Високі Татри 2014

Відро болота піднялось з-під передніх коліс Suzuki, яка вже практично довезла нас до кордону Україна-Польща, що біля Грушева. В один момент вигляд машини набув маскувального тонування та ми ще раді, що тим обійшлось: були всі шанси застрягнути в багнюці глибиною чуть не в ціле колесо..

Десять в мінус шостому. Саме з такою точністю я забив координати Грушівської митниці в програмку OsmAnd на телефоні. Цього було замало. Треба було хоча би ще один знак після коми. GPS завів нас найближче до моїх координат, які були ближче до паралельної дороги до митниці. Повертаємось.. Вже без пригод добираємось до самої митниці.. П’ята ранку і черги немає. Прикордонники ліниво оглядають нашу поклажу. На вулиці дує помірний вітер і досить холодно виходити з машини, незважаючи на надзвичайно ніяку теплу зиму: +3, жодного снігу, часами дощ. Ще кілька хвилин і все.. кордон пройшли!

Перша частина дороги в Польщі після митниці вже аж дуже акуратна: і покриття, і будиночки навколо. Через деякий час дорога набуває свого більш правдивого вигляду і стану. Баланс між сонливістю і бадьорістю водія час від часу порушує кава з термоса. Попереду ще кількасот кілометрів хороших і не дуже доріг, і за черговим поворотом має показатись знайома рівнина, по якій прокладена майже що пряма дорога до горстки гір, яких, здається, можна не те, що об’їхати за день, а й обійти. Але так тільки здається. Старі гранітні стіни Високих Татр красиві, подекуди вертикальні та… подекуди засніжені. Ура! Цього ми боялись найбільше.. Боялись, що зима, яка цього року існує хіба на календарі, не добралась до цих, знайомих нам, піків.

Читати більше