Перше враження від Mountain Equipment Morpheus Jacket
Posted by Taras Kushnir on October 29, 2013
Недавно мені в руки попала відносно бюджетна куртка ME Mopheus Jacket, яка позиціюється ME, як легший та не такий alpine варіант їхньої топової Gore-Tex’ової куртки Tupilak Jacket. Коротко про куртку: класична gore-tex’ова куртка, яка склеєна з трьох шарового Gore-Tex 50D та з посиленнями Gore-Tex 70D, сумісний з каскою капюшон, різноманітні стяжки. Що сподобалось: Добротно зроблена сама куртка. Виглядає міцною і надійною. Вдягаючи її, почуваєшся захищеним Капюшон справді сумісний з каскою (у багатьох куртках таке теж заявлено, але зроблено погано) та в ньому є міцний козирьок Кольори на офіційному сайті відповідають таким у справжньої куртки та розмір "M" - таки "M" і відповідає такому розміру у багатьох інших фірм (Rab, Arc'teryx, etc.) Що не сподобалось - купа деталей зроблено неуважно: Капюшон просто гігантський! Він не має стяжки по висоті і тому він налазить на очі, якщо вдягати куртку без каски: його практично неможливо налаштувати без каски так, щоб було зручно для обличчя при склеєнні gore-tex'ових кусків, частина клею попала на основний замок і він заїдає в цьому місці стяжки внизу куртки не дуже надійно фіксують сам стягувальний шнурок, він проковзує, якщо потрясти низ куртки підборіддя в куртки досить низьке, воно ледве досягає до мого підборіддя (досить зручно, коли воно високе і досягає майже до носа - так краще захищає від вітру і снігу) відсутність pit zips (вентиляції під руками) теж не додає добра кишені починаються досить високо, на мою думку, навіть занадто високо: якщо їх відкрити і запхати руки всередину, вище рук до верху кишень будуть великі пустоти, куди, теоретично, може попадати сніг чи дощ основний замок, хоча і YKK, але не найзручніший з тих, якими я користувався Порівнюючи її з Arc’teryx Alpha SV, можу сказати, що ME і рядом не може з нею лежати. В Alpha SV настільки багато маленьких зручних плюшок, що це її виводить на майже недосяжну висоту.
Читати далі →
Масаж з Ютубу
Posted by Taras Kushnir on October 25, 2013
Все почалось з того, що в мене заболів низ спини. Болів він не завжди, а лише коли я нагинав тулуб вперед і ще сильніше болів, коли я нагинав під час того голову до грудей. Нагугливши десятки сторінок по нехитрому запиту, я вирішив, що цей біль - перенапруження після тренування на стенді. Справді, я піддаю своє тіло великим навантаженням та неспіврозмірно малому відпочинку. Зразу почав відпарюватись у ванній після тренувань та додатково займатись йогою (якою займався раніше). Біль не зменшувався. Більше того, я навіть пропустив ранішні розтяжки за два останніх дні, оскільки було тяжко робити ті вправи, де треба згинати спину. Через деякий час після того я записався на роботі на масаж. Це дуже позитивно вплинуло на загальне розслаблення м’язів після тренувань, але біль внизу спини йти нікуди не спішив. На роботі в нас працюють двоє масажистів і сьогодні, на мій подив, після того, як я зайшов у кабінет, мені, посміхаючись, потиснув руку старший чоловік, якого я вперше бачу. Коли я почав розкладати свої речі, чоловік попросив мене допомогти йому з комп’ютером. І тут я здивувався другий раз: чоловік попросив мене ввести йому в гуглі “мануальна терапія” і знайти відео на ютубі. Невдовзі він вже гортав результати пошуку вниз. Туди ж рухалась і моя щелепа, оскільки моє здивування потрохи переросло в неспокій, коли він, вибравши якесь відео з лікарем та пацієнтом, почав гортати його і переглядати якісь куски, поміж того кажучи мені, щоб я лягав. Зразу придумались ситуації, коли хірург під час операції каже “ой, зараз гляну відео на ютубі, як тут різати”.
Читати далі →
Мотивуюче відео від Will Gadd
Posted by Taras Kushnir on October 17, 2013
Про рух, про життя, про біг.
Читати далі →
Ци-біг: місяць потому
Posted by Taras Kushnir on October 1, 2013
Вже місяць я вчусь нової для себе техніки бігу, яка називається Ци Біг. Після вдалого старту сталось все ж багато цікавого, про що можна розказати. На наступний день після першої пробіжки в мене навіть при звичайній ходьбі боліли гомілки. Тому я ходив теж розслаблено, сміявся, що це Ци-ходьба. Після другої пробіжки стало легше, але гомілка все ще чудово відчувалась навіть при ходьбі. І повністю її відпустило тільки після четвертої пробіжки. Коли ноги мене більше не турбували, прийшов час задуматись про взуття. З доступного мені взуття із расово правильною основою були тільки Merrel True Glove, які і були невдовзі придбані. Суть “правильного” взуття в тому, щоб носок не був сильно нижче п’ятки (в майже усіх сучасних “кросівок для бігу” п’ятка вище носка як мінімум на 11мм), оскільки це заважає правильній техніці. Також для взуття важливо, щоб воно гнулось без проблем по всіх осях (не сковувало ногу). Ці Merrel’и, хоч і не ідеальні (тяжко уявити як я буду в них бігати зимою в снігу), але все ж підходять для barefoot бігу. Щодо самого бігу Ци, то тут варто окремо зупинитись, оскільки я присвятив деякий час пошуку інших методик та оглядів. Суть в тому, що є багато клонів Ци-бігу (наприклад, Pose method), які, як і Ци-біг, були створені як бізнес-модель. Незважаючи на цю меркантильну серцевину, всі ці техніки описують так зване Gravity running, коли рушієм бігу виступає більше гравітація, аніж м’язи: суть бігу в тому, що при поставі, близькій до ідеальної, тіло починає падати і ноги підставляються під центр мас для того, щоб не дати впасти повністю. Тобто такий біг являє собою просто контрольоване падіння. При цьому, що важливо, також потрібно крок починати з носка або середини стопи, а не з п’ятки, яка, крім того, що гальмує рух бігуна, так ще й більш травматична для коліна та суглобів. Для людей, які хочуть навчитись бігати із правильною технікою для перемоги у змаганнях на швидкість, можу порекомендувати також книгу Гордона Пірі “Як бігати швидко і без травм”.
Читати далі →
Замітка про глюкозамінні добавки для зміцнення суглобів
Posted by Taras Kushnir on September 30, 2013
Деякі спортсмени перевантажують суглоби більше за інших. Особливо бігуни та скелелази. І часто вони задумуються про профілактичні фармацевтичні засоби замість того, щоб задуматись про систему і спосіб тренувань. Останнім часом популярними стали засоби на основі глюкозаміну та хондроїтину з різними добавками на зразок колагену, гіалуронової кислоти, кальцію. Наприклад, користі таких препаратів присвячена ціла сторінка вконтакті та, на перший погляд, непогана стаття на sportclimbing.ru. Оскільки для мене тема наукового підходу до тренувань особливо важлива, я прийшов з цими питаннями до лікаря-травматолога. Вияснилось наступне: прийом цих препаратів реальної користі не має. В лікарнях його виписують, оскільки дистриб’ютори за це платять гроші. А насправді відбувається наступне: згідно з дослідженнями, щоб був хоч якийсь результат, пити потрібно весь курс, який часто складається з більш, ніж 3 місяців по 3 таблетки в день. Такий прийом приглушує вироблення організмом природної змазки в суглобах і після зупинки приймання такого препарату відбувається прискорене старіння суглоба. Що в свою чергу заставляє приймати препарат знову. От і вся історія. Недавно також знайшов дослідження (і, здається, оригінал в Annals of Internal Medicine) на цю тему. Коротка суть дослідження: протягом двох років видавали класичну дозу ліків (500мг глюкозаміну + 400мг хондроїтину) і плацебо кільком групам пацієнтів, хворих остеоартрозом колінного суглоба. В результаті не виявили чудодійних ефектів від приймання глюкозамінного комплексу. Ну і не можна не згадати про відео з Рустамом Гельмановим, в якому він каже, що хімію приймати не треба. “От такі пироги” (с)
Читати далі →