Перше враження про стенд "Бухта"
Posted by Taras Kushnir on February 16, 2014
Тільки лінивий блогер-скелелаз не написав ще огляд нового стенду для скелелазіння та болдерінгу у Львові. Ось нарешті і мене занесло в “Бухту” і я на власні очі побачив стенд, навколо якого точилося стільки дискусій серед нашої “скелелазної тусовки”. Перше враження від стенду - “Вау!”. “Вау!” тому, що приміщення для стенду - справді величезне: більше за стенди, які я досі бачив своїми очима (їх небагато: київський НАУ та наші болдерінгові), воно з’єднує вертикальними та від’ємними площинами підлогу і стелю, вміщає в собі багато скелелазів та просто зівак, які прийшли просто подивитись.
Читати далі →
Перше враження від Tarptent Double Rainbow
Posted by Taras Kushnir on February 12, 2014
Ось і приїхало моє довгоочікуване двомісне чудо вагою 1.1 кілограма для буденних поїздок. Возити з собою Terra Nova Voyager на Довбуші якось шкода, а тент, під яким я зазвичай сплю, не рятує мене літом від комарів, а осінню і весною - від холоду. Тому тент я тимчасово відкладаю, поки не скучу за ним знов і натомість - Double Rainbow. Про цей намет я вперше прочитав на OutdoorGearLab, а потім погуляв по форумах і блогах і вирішив колись собі придбати таке чудо техніки. Не пройшло і 2 роки і ось я тримаю в руках цей намет!
Читати далі →
Зимовий виїзд у Високі Татри 2014
Posted by Taras Kushnir on January 19, 2014
Відро болота піднялось з-під передніх коліс Suzuki, яка вже практично довезла нас до кордону Україна-Польща, що біля Грушева. В один момент вигляд машини набув маскувального тонування та ми ще раді, що тим обійшлось: були всі шанси застрягнути в багнюці глибиною чуть не в ціле колесо.. Десять в мінус шостому. Саме з такою точністю я забив координати Грушівської митниці в програмку OsmAnd на телефоні. Цього було замало. Треба було хоча би ще один знак після коми. GPS завів нас найближче до моїх координат, які були ближче до паралельної дороги до митниці. Повертаємось.. Вже без пригод добираємось до самої митниці.. П’ята ранку і черги немає. Прикордонники ліниво оглядають нашу поклажу. На вулиці дує помірний вітер і досить холодно виходити з машини, незважаючи на надзвичайно ніяку теплу зиму: +3, жодного снігу, часами дощ. Ще кілька хвилин і все.. кордон пройшли! Перша частина дороги в Польщі після митниці вже аж дуже акуратна: і покриття, і будиночки навколо. Через деякий час дорога набуває свого більш правдивого вигляду і стану. Баланс між сонливістю і бадьорістю водія час від часу порушує кава з термоса. Попереду ще кількасот кілометрів хороших і не дуже доріг, і за черговим поворотом має показатись знайома рівнина, по якій прокладена майже що пряма дорога до горстки гір, яких, здається, можна не те, що об’їхати за день, а й обійти. Але так тільки здається. Старі гранітні стіни Високих Татр красиві, подекуди вертикальні та… подекуди засніжені. Ура! Цього ми боялись найбільше.. Боялись, що зима, яка цього року існує хіба на календарі, не добралась до цих, знайомих нам, піків.
Читати далі →
Чому мені подобається бігати зимою
Posted by Taras Kushnir on December 14, 2013
Кожен сезон впливає на біг по-своєму: літо душить спекою або охолоджує дощем, осінь і весна - мочать лице дрібним дощем і туманом, дозволяючи соплям плавно зісковзувати з обличчя, а зима.. А що зима? Холодна і непривітна, вона заставляє тебе рухатись від моменту, коли покидаєш двері домівки, до моменту, коли знову в них заходиш. Вона може обдати тебе хвилями справді холодного вітру. Але, на мою думку, основна її особливість не в цьому. Основна особливість - це що зимою не втомлюєшся під час бігу! Так-так, саме не втомлюєшся. Головне - щоб під ногами була достатньо незрозуміла субстанція. Голий лід, який заставляє збігати з доріжок туди, куди згрібають сніг, якого вже назбиралось вище кісточок. Поки біжиш по голому льоді, думаєш як не впасти, акуратно плануючи кожен наступний крок або балансуючи після проковзування. Поки біжиш в глибокому снігу в barefoot взутті, думаєш, як швидше вибігти звідси, бо кожне занурення ноги в глибокий сніг дається чути. Абсолютно не думаєш про те, що є втома! Її просто не відчутно, як не чутно в ці моменти музику, яка голосно грає собі в навушниках. А ще… А ще буває мороз. Справжній, холодний. Коли тяжко дихати холодним повітрям. Коли задихаєшся, вибігаючи під гірку. Коли від дихання покривається інеєм баф, яким захищаєш лице від холодного вітру. Але, в будь-якому варіанті, бігти треба! “Коли лиє як з відра, а ти всеодно біжиш крізь дощ, отримуєш певне задоволення від того, що ти - тут, а інші - ні.” Peter Snell
Читати далі →
Ци-біг: півмарафон
Posted by Taras Kushnir on December 1, 2013
На самому початку вересня я поставив собі за ціль до кінця року пробігти півмарафон. Але не просто пробігти, а пробігти по новій для мене техніці бігу, про яку я читав тоді. Називалась вона Ци-біг (я вже писав про входження в Ци-біг раз і два). З того часу пройшло рівно 3 місяці і ось, вчора, 30 листопада, я пробіг 21 км та 400 м (тобто трошки більше за півмарафон). Що я можу сказати про еволюцію (чи адаптацію) техніки за ці три місяці? Ну, мабуть, вона тепер відрізняється від оригінальної техніки Ци-бігу, хоча деякі речі залишились.
Читати далі →