Трек до озер Гокіо: логістика і планування
Posted by Taras Kushnir on November 10, 2018
Трек до озер Гокіо з Лукли може зайняти всього 9 днів туди і назад, якщо кожного дня ви будете робити перехід у наступне село. Звісно, вам може захотітись запланувати запасний день-два непогоди, день відпочинку по дорозі туди і запланувати день-два на оглядини самих озер або й на сходження на Гокіо Рі. Тим не менше, швидше, ніж за 9 днів, вам навряд чи вдастся його пройти. В цьому пості можна знайти детальну інформацію по денних переходах, цінах в лоджах на 2018 рік та інші логістичні дрібниці, які вартує знати перед тим, як плануєш свій власний похід.
Читати далі →
Трекінг в Непалі
Posted by Taras Kushnir on October 27, 2018
“Сильні емоції і багато спогадів на все життя”. Якби мене попросили описати мою першу поїздку в Непал “в 140 символах”, це було б те, що я сказав. Давно я не бачив стільки всього нового, цікавого і вражаючого (у всіх сенсах, не тільки в хорошому) за такий короткий проміжок часу. Якщо зробити короткий підсумок, то 16 днів у жовтні цього року я провів у південній Азії в маленькій країні, яка відома як найвисокогірніша країна світу. З цих 16ти днів 12 тривав трекінг до озер Гокіо, а решту часу - довелось провести в Катманду, столиці Непалу. В цьому пості я постараюсь описати загально сам трекінг і різні аспекти життя в Непалі.
Читати далі →
Кемпінг на березі Тихого океану
Posted by Taras Kushnir on July 23, 2018
Недавно мені довелось ночувати без намету на березі Тихого окену біля селища La Push в штаті Вашингтон. Це був доволі цікавий досвід: ландшафт, волога і прилив зробили цю пригоду набагато унікальнішою, ніж мої попередні ночівлі.
Читати далі →
Скелелазні новини з Арко
Posted by Taras Kushnir on October 13, 2017
В рамках розвивання скелелазної тематики даного блогу вирішив написати про недавні події в скелелазінні, до яких я маю безпосереднє відношення. По-перше і найважливіше - це що в мене з’явилась “нова надія”. Нарешті, побувавши в Арко недавно в жовтні, я відчув, що сумарно трохи розлазився за цей рік і мені маршрути зі шнурком почали даватись трохи легше. Звісно, до того, що було дома - ще далеко, але це зовсім не те, що було спочатку весною чи зимою на стенді. На розминку я вже зміг залізти всі 6а (так, є чим пишатись..), якісь колись без успіху пробував і деякі нові. Маршрут Grisu, який я пробував весною, і який мене тоді повністю морально роздавив, тепер не здався мені таким неможливим. Більше того, я його заліз із верхньою (сумарно 5та спроба за всі виїзди) і відразу проліз його ключ, який я довго “болдеряв” попереднього разу. Також якісь люди під маршрутом написали крейдою жирно “7b”, щоб хоч якось нівелювати несправедливість його градації у гайдбуці. Я довго сміявся, побачивши цей напис, коли прийшов під маршрут. Видно комусь теж допекла ця “7а”. Маршрут все ж додався до списку “боргів”, бо був я там тільки на вихідних і залізти з нижньою його не встиг. Для мене ця “надія” така важлива, бо показує, що я обрав правильний вид тренувань на літо.
Читати далі →
Моє перше Deep Water Solo
Posted by Taras Kushnir on September 17, 2017
Цього літа осінню мені довелось нарешті спробувати останній неопробуваний мною вид скелелазіння - Deep Water Solo. В теорії - це ідеологічно “найчистіший” вид скелелазіння зі всіх можливих: без системи, відтяжок, шнурка, закладок та інших речей, які морально та фізично так обтяжують скелелазів, ви долаєте маршрути над водою. Якщо ви зриваєтесь, то можливо неушкодженим падаєте у воду і потім починаєте спочатку. За цю коротку вилазку мені повезло здобути багато досвіду (ех, вже цей досвід..). І він був дуже корисний, бо я, як виявилось, приїхав погано підготований для цього заняття: мені треба було взяти зовсім інше спорядження. Хоча багато задоволення я все ж отримав!
Читати далі →
Карточні ігри для подорожей
Posted by Taras Kushnir on July 11, 2017
Є кілька класних карточних ігор для подорожей. І добре, коли в компанії є люди, які пам’ятають їхні правила, бо вони швидко вивітрюються з голови, якщо їх не використовувати. Тому я вирішив занотувати найкращі тут, в блозі. Відразу мушу попередити, що всі ігри мають безліч варіацій, тому наводжу правила тих варіантів ігор, що прижились в компаніях/поїздках, частиною яких був я.
Читати далі →
Перше враження від Мюнхену
Posted by Taras Kushnir on March 10, 2017
Люди, які обирають квартиру і вже переглянули добрий десяток варіантів, коли заходять у наступну, можуть майже з порогу сказати чи хотіли б вони тут жити чи ні. Це рішення приходить ще до того, як їм розкажуть про голосних сусідів, покажуть поломану ручку у вікні чи що на вулиці немає місць для парковки. Якщо це “ця” квартира - це стає ясно майже зразу. Більше нічого не має значення: зазвичай, всі решта проблеми можна буде вирішити. А ще буває інакше - коли ти переступаєш поріг і, хоча зразу зрозуміло, що це повна “дира” (у будь-якому сенсі) і жити ти тут не будеш ні за що, але треба, зберігши ввічливу посмішку на лиці, продовжити огляд, зацікавлено спитати господаря чи є тут проведений інтернет, перевірити холодильник, зазирнути у ванну, а потім розкланятись і піти. Здалось, я попав саме в таку квартиру. Де все - не те, що нашіптувало, а кричало мені, надриваючи голос, щоб я її не вибирав. Причому чути той крик було добре навіть в Естонії, шкода, що я не вмів слухати.
Читати далі →
Готуємо Фондю в поході
Posted by Taras Kushnir on May 24, 2016
Фондю - класична страва альпійських пастухів, яка являє собою, грубо кажучи, топлений сир із спеціями. Рецептів фондю існує незліченна кількість, які легко нагуглити. Для домашнього фондю “для гурманів” навіть є спеціальний посуд - какелон, який допомагає підтримувати сир в розтопленому стані на столі (фактично, це вишуканий пальник на сухому спирту). Черговий раз побачивши фондю в якомусь тревел медіа-ресурсі, мені неодмінно захотілось приготувати його й самому і вже на третій раз він в мене вийшов так, як я його собі уявляв. Класично для фондю потрібні такі складники: сири емменталь (Emmental) та грюєр (Gruyère) в рівних пропорціях біле вино перець, сіль, часник + інші спеції за бажанням свіжий хліб із хрусткою скоринкою або напівсухарі Згадані сири, незважаючи на назви, є досить поширеними і знайти їх не проблема в будь-якому супермаркеті. Біле вино для готування можна вибрати недороге. Все одно більша частина його вивітриться в процесі. Для перців я віддаю перевагу суміші, але можна використати просто чорний перець. Приготування:
Читати далі →
Vivo en Talino
Posted by Taras Kushnir on October 31, 2015
Після двох з половиною місяців в Естонії, Таллінн мені здається містом для спокійного та розміреного життя. Автобуси, посилки і хмари приходять по розкладу. Бігуни бігають із пульсомірами у яскравих кросівках, жінки пенсійного віку спокійно їздять у своїх універсалах 90х років, чайки кожного дня гадять на машини. За час мого перебування тут літо доволі швидко змінилось осінню, а тепер, в листопаді, здається, вже і зимою. За цей час мало що змінилось. Сонце стало сходити пізніше і заходити швидше, а саме небо стало сіріше (хоча з фото для привертання уваги так не здається). Проте Таллінн за цей час встиг трохи розказати про себе. Про це і буде пост.
Читати далі →
Таллінн. Про місто
Posted by Taras Kushnir on August 29, 2015
Мабуть, перше, що приходить в голову про Естонію - це жарти про неї. А перше, що приходить в голову про Таллінн - це як правильно написати це слово? З двома “н” чи ні? Правильна відповідь - з двома. Як казав Жванецький: “ну добре, ми будемо писати Таллінн з двома ‘л’ і з двома ‘н’, але з маленької букви!”. Перед приїздом сюди я прочитав у Вікіпедії, що в Таллінні живе всього 600 тис. населення (проти близько 900 тис. у Львові) і вважав його меншим за Львів і по розмірах теж. Ще одним показником розміру міста є відстань від міста до аеропорту (ну і наявність аеропорту теж). Аргументом за те, що Таллінн - мале місто є те, що аеропорт розміщений за 4 кілометри від безпосереднього центру міста. Та приїхавши сюди, виявилось, що Таллінн все ж не такий малий, як я про нього думав.
Читати далі →
Як правильно варити рис в поході
Posted by Taras Kushnir on July 29, 2015
Хто з туристів не відшкрябував приварений рис із дна казанка/кастрюлі в поході в холодній воді? Одного разу, коли я гуляв в околицях Arolla в Швейцарських Альпах і взяв із посуду з собою тільки MSR Reactor, а з їжі - рис і овочі, в мене стало нагальним наступне питання: як приготувати рис так, щоб потім помити банячок із мінімальними зусиллями в холодній воді? І придумав. Схема приготування досить проста і складається із циклів: доводимо воду з рисом до кипіння виключаємо газ/жар чекаємо 5хв, поки вода трошки остигне якщо рис не зготувався, починаємо спочатку Ця схема, крім виграшу з банячком, приносить ще один виграш: відбувається досить суттєва економія газу. Нею можна користуватись і при приготуванні рису на вогнищі, і вдома для економії. Користайте!
Читати далі →
Новий український закордонний паспорт не за 7 днів
Posted by Taras Kushnir on July 28, 2015
Нещодавно (з 1го січня 2015 року) в Україні почали видавати нові біометричні паспорти, що викликало досить багато бурлінь в інтернетах. Як завжди, люди поділились на два табори і одним все чудово підходило, а інші були незадоволені і постійно знаходились якісь недорахування. Ось зараз з певних причин з’явилась необхідність виробити другий закордонний паспорт (це має багато плюсів) і я вирішив скористатись пришвидшеною процедурою видачі в провладному підприємстві “Документ”, що має філіал у Львові. Поки про “Документ” читав тільки позитивні відгуки, тому їхав туди із натхненням і цей пост про те, як все моє натхнення пропало.
Читати далі →
Фотоконкурс від альптабору "Безенги"
Posted by Taras Kushnir on April 28, 2015
Недавно закінчився фотоконкурс “Світи Безенги” і моя фотографія перемогла в номінації “Світ людей”. Загалом кожен учасник міг відправляти по кілька фото в номінації “Світ людей”, “Світ гір”, “Картини з життя” та “Світ фантазій”. Крім переможців у цих номінаціях, жюрі визначало 3 призові місця та ще додатково приз глядацьких симпатій. Всі роботи можна подивитись у цьому альбомі Вконтакті. Я в основному хотів претендувати на приз глядацьких симпатій і відколи я закинув своє фото туди, без жодної моєї допомоги в нього ріс рейтинг і воно, на мою радість, займало перше місце по лайках. Але десь ближче до кінця, хтось закинув свою фотку, накрутив їй лайків за два дні більше, ніж в мене за місяць. Фотка сама в фотографічному плані взагалі нічого собою не представляє, хоча і зроблена з маршруту, куди не кожен піде. Після цього я ще чекав, але потім здався і ближче до кінця конкурсу попросив і своїх друзів допомогти виправити цю несправедливість, але за день після відновлення справедливості, в чувака знову рейтинг скочив на 100500 позицій і я вирішив забити. Хай подавиться своїм призом “глядацьких” симпатій. Після завершення жюрі вибрало моє фото в номінації “Світ людей” і через місяць мені прийшла посилочка з призами! Мені прийшов синій красивий баул Marmot Long Hauler на 50 літрів, підписана з побажаннями книга з кабардинськими легендами та срібна прикраса від extremejuwelry. Також прийшов підписаний новенький гайдбук по Безенгах, жаль я туди скоро не поїду ще. Висловлюю подяку за фотоконкурс організаторам!
Читати далі →
Ідеї з турецької кухні для страв у поході
Posted by Taras Kushnir on March 14, 2015
Страва №1 : лаваші Інгредієнти: лаваш куряче філе кукурудза помідори, цибуля (на заржарку) свіжа зелень (крім або петрушка) турецькі спеції* (якщо у вас немає, беріть що є) йогурт без смаку* Приготування: Окремо робите зажарку (помідори, цибуля, кукурудза), окремо варите курку (і потім посипаєте спеціями та окремо підігріваєте на пательні лаваш до появи рум’янця. На столі так і складаєте трьома окремими порціями - зажарку, курку та лаваші. Тепер можна брати лаваш, накладати по смаку інгредієнтів та їсти. В окрему миску можна зробити соус з йогурту без смаку, солі та перцю. Страва №2 : млинці з сиром Інгредієнти: Лаваш Сир турецький (як замінник - моцарелла) Яйця (2шт. приблизно, але залежить від кількості людей - див. Приготування) Укроп Спеції Йогурт без смаку Приготування: Готуємо масу для наповнення: сир натерти на терці, щедро додати укропу, перцю та солі і перемішати з кількома яєчними жовтками. Круглі лаваші розрізати посередині. При загортанні млинця його можна склеювати яєчним білком, який залишився від жовтків. Після цього млинці піджарити на невеликому вогні певний час (щоб сир розплавився). Подавати на стіл з таким же соусом, як з попередньої страви (чистий йогурт посолити і поперчити).   Смачного
Читати далі →
Анталія. Про місто
Posted by Taras Kushnir on February 27, 2015
Проживши місяць в Анталії хотів би розказати про місто, країну і все цікаве, що з цим зв’язане. Перший пост з серії про Туреччину. В ньому я розкажу про те, що я побачив у самому місті.
Читати далі →
Тбілісі та Батумі
Posted by Taras Kushnir on February 5, 2015
Кілька слів про Грузію.. Грузія виявилась майже перша в списку країн, куди українцям можна на 3 місяці без візи. Найдешевші білети були в Тбілісі із пересадкою в Стамбулі. Рейс прилітав у Тбілісі в третій ночі по місцевому часу (перша ночі по українському) і, як виявилось, всі дешеві рейси прилітали вночі. Летів я компанією Pegasus і мушу сказати, що це перший політ, де не було безплатної їжі в літаку, який не був лоу-костом. Аеропорт в Тбілісі розміщений за 17км від міста і є два способи добратись туди. Перший - на поїзді, який ходить з восьмої ранку і коштує 0.5 ларі або на таксі, яке коштує 50 ларі (1 ларі ~= 7 грн). Поїзд не випадково ходить з восьмої ранку і рейси, що прилітають вночі, для цього і прилітають вночі. Як тільки я вийшов за межі аеропорту, я зразу пожалів про це, бо на мене накинувся натовп таксистів. Я зразу подумав, що львівські надоїдливі таксисти - просто дилетанти. Тут тобі фізично не давали пройти, спочатку вітались за руку, знайомились, запитували звідки і куди їдеш, що будеш робити. Я особливо не люблю, коли лізуть в мої справи, але тут їх було занадто багато. Ледве вирвавшись з того натовпу я пішов в сторону вокзалу (я ще не знав, що він ходить з восьмої) і за мною ув’язався якийсь грузин. Почав розпитувати куди я їду і що буду робити, а я почав ввічливо ухилятись від відповідей і пробувати його спекатись. Він мені за кілька хвилин розмови разів 5 поклявся його мамою, що таксі - найкращий спосіб добратись до міста і що поїзди не ходять, а коли ходять - то не стабільно і в тому ж дусі. Після його клятв мені не вдалось стримати на лиці посмішку - настільки він відповідав стереотипам про розмову і клятви грузинів. На моє пряме питання скільки коштує добратись в місто на таксі, він відповів “Друг, а скажи, какая цифра лежит у тебя на сердце”. Я прикинув, скільки у Львові коштує таксі по місту, перевів у ларі і сказав йому: “4 ларі”. Він явно обідився, сказав, що місце на парковці біля аеропорту тільки коштує 5 ларі і пішов геть. Я повернувся в аеропорт і спробував погуглити як мені добратись в місто. Там вперше я познайомився із вай-фаєм “Tbilisi loves you”, який працював через раз. Після години невдалих спроб, я таки вийшов і вирішив взяти таксі, бо поїзд до Батумі, який я нагуглив в Стамбулі, відходив о восьмій і б не встиг потягом з аеропорту. Домовився за 25 ларі з одним чуваком, який привів свого друга, бо був зайнятий. Коли я доїхав, друг сказав, що то було 25 доларів, а не ларі (1 долар = 2 ларі) і почав зі мною перерікатись. В результаті я домовився з ним посередині, але все одно розвод і нічого не доведеш.. Біля закритого вокзалу, де я простояв 2 години на холоді, був вайфай Tbilisi loves you, але оскільки він знов не працював, то я подумав, що його краще назвати Tbilisi fucks you. Кращим варіантом було б побути в теплому аеропорту кілька годин і тоді ближче до шостої ранку поїхати на вокзал. Єдине, що в Грузії я побачив класне - це поїзди. Вони трошки подібні на швейцарські: є розетки і вай-фай, який працює. В поїзі я скачав джентельменський набір для Грузії: офлайн-карти в OSM Free та офлайн гугл-словник для грузинської мови. За вікном були сумні пейзажі занедбаних сіл і мені вдалось поспати. Батумі виявилось жахливо радянським містом із купою хрущовок і одною вулицею мега-крутих сучасних готелів на березі. Населення - біднота в основному (те, що я побачив на вулицях за 1 день перебування), а готелі - великих корпорацій. Мені здалось, що на мене завжди косо дивились, коли я про щось питався російською, але спочатку не розуміли, коли я питався англійською (то в мене вибору великого й не було, але я завжди спочатку англійську пробував). В Батумі жахливо нудно і, крім нових готелей, немає на що дивитись особливо. Звичайно, то дуже суб’єктивна думка за 1 день гуляння по Батумі і проглядання квартир, але робити там особливо нічого. Квартири, що знаходяться в AirBnB - однокімнатні з видом в нікуди. На щастя, в Батумі був аеропорт..
Читати далі →
Зі Львова в Перемишль на велосипеді: як прокатати візу на закупи
Posted by Taras Kushnir on December 15, 2014
Польський шенген стараються отримати дуже багато львів’ян хоча б через географічне розташування: Польща знаходиться ближче до Львова, ніж інші країни Євросоюзу. Є кілька поширених типів шенгенських віз, які отримують люди: серед них бізнес-віза, туристична віза та віза “на закупи”. В кожної з віз є певні обмеження: для бізнес-візи треба запрошення, туристичну візу зазвичай відкривають на дуже невеликий проміжок часу, а віза “на закупи” коштує дорожче за інші (через те, що конкретно в Польщу її треба виробляти перший раз двічі підряд). Тим не менше, я схильний думати, що саме віза “на закупи” дає найбільшу свободу руху. Про те, як швидше пройти процедуру отримання такої візи читайте під катом.
Читати далі →