Думки під час бігу

Десь недавно я побачив статтю 75 думок бігуна. Мені стало цікаво про що ж думаю я, коли біжу. От сьогодні постарався відтворити те, що творилось рано в мене в голові. Рівно так, як воно там з’являлось. Не-бігунам буде нецікаво читати

Читати більше

Забіг пам’яті Небесної сотні

Сьогодні брав участь в забігу пам’яті Небесної сотні (людей, які померли під час протестів в Києві). Ціль забігу була зібрати додаткові кошти для поховання тернопільчанина Ігоря Костенка. Дзеркальні забіги мали пройти у Катовіце, Варшаві та Тбілісі. Наш забіг мав проходити навколо центра Львова і складати десь близько 4х кілометрів. Але, як і все решта в нас в державі, організація була як завжди і міська рада не виділила ДАІ-шників, які б мали перекрити декілька вулиць на 20хв, тому, в результаті, всі бігли по проспекту Свободи. Близько 100 бігунів у синьо-жовтому одязі намотали 4 кола про проспекту Свободи час від часу вигукуючи “Слава нації, смерть ворогам!” та “Україна – Понад усе”. Виглядало це все так, ніби зграйка націоналістів вийшла на ранкову пробіжку. Досить кумедно. Правда, тішить, що на пробіжку вийшли не тільки бігуни, але й люди, для яких ця пробіжка була перша за останні 4-5 років.

Чому мені подобається бігати зимою

Кожен сезон впливає на біг по-своєму: літо душить спекою або охолоджує дощем, осінь і весна – мочать лице дрібним дощем і туманом, дозволяючи соплям плавно зісковзувати з обличчя, а зима.. А що зима? Холодна і непривітна, вона заставляє тебе рухатись від моменту, коли покидаєш двері домівки, до моменту, коли знову в них заходиш. Вона може обдати тебе хвилями справді холодного вітру. Але, на мою думку, основна її особливість не в цьому. Основна особливість – це що зимою не втомлюєшся під час бігу! Так-так, саме не втомлюєшся. Головне – щоб під ногами була достатньо незрозуміла субстанція. Голий лід, який заставляє збігати з доріжок туди, куди згрібають сніг, якого вже назбиралось вище кісточок. Поки біжиш по голому льоді, думаєш як не впасти, акуратно плануючи кожен наступний крок або балансуючи після проковзування. Поки біжиш в глибокому снігу в barefoot взутті, думаєш, як швидше вибігти звідси, бо кожне занурення ноги в глибокий сніг дається чути. Абсолютно не думаєш про те, що є втома! Її просто не відчутно, як не чутно в ці моменти музику, яка голосно грає собі в навушниках.

А ще… А ще буває мороз. Справжній, холодний. Коли тяжко дихати холодним повітрям. Коли задихаєшся, вибігаючи під гірку. Коли від дихання покривається інеєм баф, яким захищаєш лице від холодного вітру.

Але, в будь-якому варіанті, бігти треба!

Коли лиє як з відра, а ти всеодно біжиш крізь дощ, отримуєш певне задоволення від того, що ти – тут, а інші – ні.” Peter Snell

Ци-біг: півмарафон

chirunningНа самому початку вересня я поставив собі за ціль до кінця року пробігти півмарафон. Але не просто пробігти, а пробігти по новій для мене техніці бігу, про яку я читав тоді. Називалась вона Ци-біг (я вже писав про входження в Ци-біг раз і два). З того часу пройшло рівно 3 місяці і ось, вчора, 30 листопада, я пробіг 21 км та 400 м (тобто трошки більше за півмарафон).

Що я можу сказати про еволюцію (чи адаптацію) техніки за ці три місяці? Ну, мабуть, вона тепер відрізняється від оригінальної техніки Ци-бігу, хоча деякі речі залишились.

Читати більше