Тренування для Нового скелелазіння

Список матеріалів про тренування для скелелазіння чомусь завжди був більшим за мої читацькі можливості. Багато людей насправді пишуть про одне і теж, подаючи це під різними соусами. Тому – я був несказанно радий, коли мені до рук в свій час попала книга “Training for the New Alpinism”. Стівен Хаус та Скотт Джонстон зробили неймовірну роботу по опису сучасних знань того, як працює організм атлетів і яке тренування, харчування та відпочинок йому потрібні. Як показав час, мені не вдалось відразу правильно застосувати все, що там було написано. Повніше розуміння до мене прийшло тільки зараз, десь через півтори роки після її прочитання. І відправною точкою всьому стала чергова стаття Скотта Джонстона.

Читати більше

Огляд скелелазних стендів у Мюнхені: DAV Freimann

Мюнхен – однозначно, місто-мекка для скелелазів чи болдерінгістів. В місті знаходиться 4 стенди під егідою DAV (Deutscher Alpenverein – щось на зразок німецької федерації альпінізму) та ще 3 інші болдерінгові стенди. Стенди DAV – великі по площі будівлі, в яких шнуркова частина на вулиці та в приміщенні, а також внутрішня болдерінгова частина. На всіх мотузкових стендах в сумі більше 500 маршрутів. Стенд, про який я розкажу в цьому пості – DAV Freimann, він же DAV Nord.

Читати більше

Перше враження від Мюнхену

Люди, які обирають квартиру і вже переглянули добрий десяток варіантів, коли заходять у наступну, можуть майже з порогу сказати чи хотіли б вони тут жити чи ні. Це рішення приходить ще до того, як їм розкажуть про голосних сусідів, покажуть поломану ручку у вікні чи що на вулиці немає місць для парковки. Якщо це “ця” квартира – це стає ясно майже зразу. Більше нічого не має значення: зазвичай, всі решта проблеми можна буде вирішити.

А ще буває інакше – коли ти переступаєш поріг і, хоча зразу зрозуміло, що це повна “дира” (у будь-якому сенсі) і жити ти тут не будеш ні за що, але треба, зберігши ввічливу посмішку на лиці, продовжити огляд, зацікавлено спитати господаря чи є тут проведений інтернет, перевірити холодильник, зазирнути у ванну, а потім розкланятись і піти.

Здалось, я попав саме в таку квартиру. Де все – не те, що нашіптувало, а кричало мені, надриваючи голос, щоб я її не вибирав. Причому чути той крик було добре навіть в Естонії, шкода, що я не вмів слухати.

Читати більше

Cкелелазні новини з Естонії. Останній випуск

Неозброєним оком тяжко було б помітити будь-які зміни в буднях скелелазів плоскої Естонії за останні півроку. Якщо, звісно, не зважати на недавню поїздку місцевих активістів ІТО-шити на “Ніс” Ель-Капітана в Каліфорнії.  Але хто про це говорив, крім всіх місцевих телевізійних каналів та газет. Тому я опущу це і перейду до справді важливих оказій, які так чи інакше відбулись за цей час.

Читати більше

Скелелазіння в Ågelsjön – зустрічаючи осінь

В Швецію хотілось поїхати вже давно: відносно близько до Таллінну і з паромним сполученням вона була більше, ніж доступна. Не вистачало тільки часу та бажання, але нарешті й вони знайшлись на початку вересня. Країна густо всіяна невеликими горбочками, озерами і невисокими скелями. Було дуже тяжко вибрати куди ж поїхати. В результаті, я дослухався до місцевих скелелазів, які порадили Ågelsjön – невелике озеро на південь від Стокгольму із двома дюжинами гранітових скель по берегах.

Читати більше