Скелелазіння в Leonidio
Posted by Taras Kushnir on January 6, 2019

Кілька останніх років місцева спільнота скелелазного району Leonidio спонсорувала поїздки відомим скелелазам, щоб трохи його розкрутити. Alex Megos, Nina Caprez, Kilian Fischhuber, Klemen Becan, Melissa Le Neve та багато інших освітлювали цей район в своїх соціальних мережах. Тож через деякий час мене зацікавило дослідити це місце, тим паче, що в Греції я ще не бував. Через це навіть довелось поламати льодолазну різв’яну традицію і купити сонцезахисний крем.

Leonidio - маленьке аграрне містечко в Греції на півострові Пелопонес, розміщене в долині пересохшої річки Дафнон. Без натяку на середземноморський курорт, але до невеликого пляжу із галькою можна добратись, петляючи 4 кілометри по дорозі поміж апельсинових плантацій. В скелелазному плані, це місце із замашкою на об’єм Арко, тільки трохи менш розвинуто, як скелелазно, так і інфраструктурно. Велика долина із розгалуженнями, багато пробитих секторів, ще більше потенціалу для нових маршрутів. Добиратись в найпопулярніші сектори, на відміну від Арко, можна пішки, хоча й прийдеться трохи пройтися (близько 30 хвилин). В Леонідіо майже немає скелелазних магазинів та і саме містечко зовсім не таке гарне, як Арко, і взагалі: глибинка Греції - не найприємніше місце для проведення часу, якби не скелі. До самого Леонідіо з Афін дорога половину часу веде по трасі, де можна їхати 130 км/год, а потім виляє по узбережжю моря, де доводиться їхати 30 км/год через постійні різкі повороти.

Взагалі для мене ця поїздка починалась не найкраще, бо на початку грудня я підвернув ногу, коли грав настільний теніс, а ближче до від’їзду в мене почав сильніше боліти давно ниючий лікоть (як виявилось - болів суглоб через перенапруження трицепса). Також я тільки починав розлажуватись після того, як не лазив півроку після цьогорічного виїзду в Арко, але про це буде в окремому пості. Тому мій план на цю поїздку був простий: дослідити новий регіон і пробувати лазити хоч щось.

Погода в Леонідіо на католицьке Різдво та Новий Рік хороша для лазіння: вдень світить сонце і +15. На скелях жарко і доводиться лазити лише у футболці та шортах, зате ввечері холодає до +5..+10. І це б нічого, але кімнати/готелі/квартири в Леонідіо, в основному, не опалюються. Через це дома приходиться ходити в пуховці, а душ - час від часу пропускати, бо холодно виходити. Харчуватись можна в кількох “тавернах” на головній вулиці Леонідіо: обов’язково попробувати місцеві сирні запіканки з баклажанами (Melitzanes Saganaki) та грильовану фету. Різні продукти можна без проблем придбати в місцевому супермаркеті, а перекуси на скелі можна знайти в пекарні.

Valley Скелі з долини

Скелі дуже подібні по структурі на Арко: більшість - вапняки, де-не-де - конгломерат. Спочатку я розлажувався на простих маршрутах, потім переходив на складніші. Категорії були доволі непередбачуваними: були і сильно завищені, і звичайні. Я стараюсь тепер все міряти категоріями з Арко, щоб не розслаблятись. Десь посередині виїзду взявся за 6с і проліз дві штуки на онсайт. Після того спробував дві 7а і проліз обоє з другої спроби. Категорії цих маршрутів були більш подібні до Арко, ніж до Калімносу, хоча в Леонідіо були і дивні 6b/c, які швидше би годились бути 6a/+ в Арко. Потім я шкодував, що витратив стільки часу на розлажування, а не зразу приступив до складніших маршрутів. Для орієнтування вартує придбати місцевий гайдбук, в якому, крім описів районів та секторів, знаходяться різні корисні місцеві вказівки. Можна, звісно, користуватись програмкою Vertical-Life, але там не буде цієї додаткової інформації про сам регіон. До речі, всі гайдбуки рекомендують брати шнурок довжиною 70, а то і 80 метрів, бо є багато маршрутів від 30 до 40 метрів довжиною. Більшість тих, які я лазив, були до 30 метрів, хоча і був один чи два довших.

Зазвичай, перед поїздкою мотивації лазити є на цілий місяць, якщо не більше, але на гострих скелях так швидко вбиваються руки, що тяжко протриматись і 2 тижні. Я користувався і кремами для рук, і ClimbOn, але все одно було доволі тяжко. Під час виїзду мій стандартний графік - 2 дні лазіння та 1 день відпочинку. За день відпочинку пальці не встигали повністю зажити, але дома пальці зажили на 90% за 3 повні дні нелазіння. Тому є надія, що якщо поїхати на довший виїзд, все ж можливо буде лазити цілий місяць, якщо зробити 2 довші перерви десь посередині.

В Леонідіо є один бонус, якого не було в Арко: апельсини та мандарини. Вони ростуть повсюду і є дуже смачними. Щодо апельсинів, то ті, що я пробував в Леонідіо поки що виявились найсмачнішими, які я будь-де пробував. Тому, якщо це вагомий аргумент для вас - скелі Греції чекають.


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus