Трек до озер Гокіо: логістика і планування
Posted by Taras Kushnir on November 10, 2018

Трек до озер Гокіо з Лукли може зайняти всього 9 днів туди і назад, якщо кожного дня ви будете робити перехід у наступне село. Звісно, вам може захотітись запланувати запасний день-два непогоди, день відпочинку по дорозі туди і запланувати день-два на оглядини самих озер або й на сходження на Гокіо Рі. Тим не менше, швидше, ніж за 9 днів, вам навряд чи вдастся його пройти. В цьому пості можна знайти детальну інформацію по денних переходах, цінах в лоджах на 2018 рік та інші логістичні дрібниці, які вартує знати перед тим, як плануєш свій власний похід.

Про добирання до Лукли з Катманду можна прочитати детальніше в загальному пості про Непал. Якщо коротко підсумувати тут вже сказане, то шансів добратись до Лукли саме в запланований день і в запланований час у вас доволі мало, навіть маючи наперед куплений авіаквиток. Якщо все ж зорі зійдуться і ви прилетите в Луклу, швидше за все це буде пізніше, ніж ви планували. Це треба враховувати при плануванні маршруту.

Map Карта треку

День 1. Лукла - Пхадкінг

Lukla-Phadking Lukla - Phadking

Деякі трекери вважають, що першого дня потрібно йти відразу до Намче Базару. Загалом я з цим міг би погодитись, якщо вважати, що ваш літак прилетить вчасно і з самого ранку в Луклу. Тоді нічого не повинно заваджати це зробити.

Загалом зробити зупинку в Пхадкінгу може бути хорошою ідеєї з точки зору “не померти в перший же день”, освоїтись із лоджами, походом тощо. Спуститись з Лукли до Пхадкінга займе близько двох годин і це можна зробити навіть якщо ваш літак добряче запізнився.

В Луклі потрібно купити квиток на вхід в провінцію Solukhumbu за 2000 Rs (непальських рупій) на одного. В Пхадкінгу ми потратили на проживання та їжу 2500 Rs.

Всі картинки висот - клікабельні. Посилання веде на Movescount, де можна подивитись детальну карту та інші харакретистики.

День 2. Пхадкінг - Намче Базар

Phadking-Namche Phadking - Namche

Найдовший перехід за трек, довжиною 10 кілометрів. Останні 2 кілометри - доволі стрімкий підйом, який починається після двох красивих підвісних мостів, які зняли навіть у фільмі “Еверест”. Загалом вертикальний перепад - трохи більше одного кілометра.

Впродовж маршруту є багато місць для відпочинку, на яких встановлені смітники і крани з водою. У смітниках навіть є 2 секції: для жестянок та для паперу з пластиком. Я довго не міг второпати чому папір разом із пластиком, але потім побачив, як величезну купу сміття спалювали недалеко від треку. Тепер припускаю, що папір з пластиком легко спалити, на відміну від жестянок, тому їх і збирають разом.

По дорозі до Namche в селі Monjo знаходиться пункт пропуску в національний парк Sagarmatha, в якому ми потратили цілу годину на те, щоб вистояти чергу і придбати квиток (3400 Rs на одного).

В Намче є різні варіанти для проживання: від звичайних і до “готелів”. Там тяжче знайти місце, бо багато туристів із різних треків. В Намче ми потратили 5700 рупій за ночівлю та харчування (додаткову каву з тортом за 1200 Rs я в цю суму не включив).

День 3. Намче Базар - Портсе Тенга

Namche-Portse Tenga Namche - Portse Tenga (пуста зона - зупинка на чай в Mong La)

Багато блогерів та навіть Lonely Planet рекомендуть робити день відпочинку в Namche, щоб краще акліматизуватись. А тим, хто хоче не втрачати день, я можу порекомендувати перейти до Portse Tenga. Так, воно зраходиться не в такому мальовничому місці, як Mong La (село, яке перед Portse Tenga), але воно всього на 200 метрів вище за Намче. Таким чином, пройшовшись до Portse Tenga, ви активно акліматизуєтесь і ночуєте майже на тій же висоті.

По дорозі після Namche можна побачити Ama Dablam і навіть Еверест.

Portse Tenga та Mong La знаходяться вже після розвилки треків EBC (до базового табору Евересту) і Гокіо, тому людей там вже на порядок менше, ніж в Намче. В самому Portse Tenga кількість будинків можна двічі порахувати на пальцях одної руки, тому вибору особливого немає. Ми потратили 4000 Rs на двох.

День 4. Портсе Тенга - Доле

Portse Tenga-Dole Portse Tenga - Dole

Мабуть, найприємніший підйом за трек, тривалістю всього 2 години. Кінцева точка - Dole - знаходиться на висоті 4000м над рівнем моря, перша “серйозна” висота для ночівлі, якщо ви, як і ми, не зупинялись в Mong La, яке знаходиться майже на тій же висоті. Короткий перехід дозволяє зробити акліматизаційну вилазку навколо і взагалі більше відпочити за день, а ніж йти.

Доле запам’яталось жахливими Мо-Мо і відносно смачним Hash Brown (великий дерун із яйцем зверху). Потратили 5000 Rs.

День 5. Доле - Мачермо

Dole-Machhermo Dole - Machhermo

Дорога з Доле до Мачермо - нестрімка, довжиною 5 кілометрів. Незважаючи на це, вона знаходиться вище 4000 метрів і що можна на ній помітити - це що потрери з гігантськими тюками вже не бігають вверх швидше тебе, а теж помаленьку чалапають. З Мачермо нарешті відкриваються красиві краєвиди буквально у всі сторони: з одного боку видно Тхамсерку, з іншого - Табоче і Холатсе, а позаду - сам пік Мачермо, в честь якого названа річка і село.

З цікавої інфраструктури можу відмітити “німецьку” лоджу, яка трошки крутіша за інші і в якій непальці знають німецьку мову замість англійської, і рятувальний пункт від англійської організації IPPGUK, в якому кожного дня проводять лекції про гірську хворобу. В лоджі ночівля обійшлась в майже 7000 рупій на двох.

День 6. Мачермо - Гокіо

Machhermo-Gokyo Machhermo - Gokyo

Найочікуваніший день (крім того, коли ви повернете назад) - фінальний перехід до озер Гокіо. Природа навколо вас нарешті постійно буде дарувати чудесні краєвиди на висоті 5000 метрів. Перехід складається з двох частин: довгий і різкий підйом з 4500 до 4800 і далі - довга і нудна частина “майже по рівному” до самого села Гокіо. На диво перший підйом, якого я боявся, дався доволі добре, а от рівна частина по долині - дуже тяжко.

По дорозі вперед на цій рівній ділянці сил в мене майже не було і, відтак, бажання фотографувати теж. На щастя, сюдою через кілька днів треба було повертатись, тому красиві кадри я все ж привіз.

День 7. Гокіо

Цього дня ми пробували зійти на Гокіо Рі, гуляти по околицях і морально збиратись назад. Здалося би залишитись там ще хоч на день, але вже всі були змучені і хотіли додому. Зараз, сидячи в теплій квартирі і пишучи ці рядки, легко фантазувати на тему “що можна було зробити інакше”, але в самому Гокіо точно хотілось вже спускатись. Заплатили 10 тисяч рупій за 2 дні за двох.

День 8. Гокіо - Портсе Тенга

Gokyo-Portse Tenga Gokyo - Portse Tenga

Спуск давався загалом легше, ніж підйом, але впродовж всіх 14 кілометрів не відпускала одна думка. “Як же ми піднімались сюди вперед?”. Здавалось, що спускатись було відносно нелегко і тільки дивуєшся як ти сюдою піднімався три дні тому. Під час спуску ми зупинялись в Доле і Мачермо для того, щоб попити чайку і перекусити “суп” з курки.

В Портсе Тенга майже не було людей взагалі через те, що перед тим 3 дні не літали рейси в Луклу через погодні умови. Нас це, звісно, сильно мотивувало і наштовхнуло на роздуми, що не завадило би додати собі 2 додаткових дні на дорогу додому наступного разу. Цього разу ми заплатили 5000 Rs в лоджі і ще 2000 на їжу по дорозі.

День 9. Портсе Тенга - Пхадкінг

Portse Tenga-Phakding Portse Tenga - Phadking

Дуже довгі 18 кілометрів, які почались дуже стрімким підйомом з Портсе Тенга до Монг Ла. Ввечері перед тим ми думали, що цей підйом повністю вб’є нас, але все обійшлось відпочинком в Монг Ла.

Перехід був тяжкий, але була одна річ, яка його дуже сильно скрасила. В Намче Базарі було одне кафе під назвою “Sherpa Barista”, яке було дуже забите по дорозі вперед і тому ми в нього не попали. По дорозі назад воно було вільне і ми змогли в ньому зупинитись. На превеликий подив, там готували бургери з куркою дуже подібні на справжні бургери, які можна купити в інших частинах світу. Коштували вони недешево і невдовзі після них наші шлунки, які за останній тиждень їли тільки дуже пісну їжу, збунтовались. Але це було варто відчуттів нормальної їжі в роті.

Ми зупинились в Пхадкінгу недалеко від лоджії, в якій ми були по дорозі вперед, і навіть помились в душі. Заплатили 5000 за лоджію і 3000 - за бургери.

День 10. Пхадкінг - Лукла

Phakding-Lukla Phadking - Lukla

Шлях до Лукли - останні дві з половиною години походу. Дорога на висоті двох-трьох тисяч метрів без особливих підйомів вже не здається такою тяжкою. Та й взагалі по-іншому вже роздивляєшся лоджії, будинки і “пагорби” довкола. По-трохи починаєш розуміти, що пригода закінчилась і залишились лише технічні ньюанси, такі, як добирання в Катманду. В Луклі знайшли непогану лоджу за 3000 рупій на двох.

Кінець

Добирання з Лукли в Катманду ще гірше, ніж з Катманду в Луклу і теж окремо описане в загальному пості про Непал. Сумарно ми потратили в районі 70 тисяч непальських рупій на двох, що на час написання цього посту є чуть більше, ніж 500 євро. Загалом це доволі дешево на 10 днів на двох.

В плані трекінгу я не написав про ще один день в Мачермо, який ми там пересиділи тому, що Джулії стало погано ввечері. Хоча ця поїздка загалом пройшла повністю згідно плану, який я склав, наступного походу я заклав би більше днів на дні відпочинку і додаткові дні - на форс-мажори в Луклі щодо повернення додому.


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus