Новий український закордонний паспорт не за 7 днів
Posted by Taras Kushnir on July 28, 2015

Нещодавно (з 1го січня 2015 року) в Україні почали видавати нові біометричні паспорти, що викликало досить багато бурлінь в інтернетах. Як завжди, люди поділились на два табори і одним все чудово підходило, а інші були незадоволені і постійно знаходились якісь недорахування. Ось зараз з певних причин з’явилась необхідність виробити другий закордонний паспорт (це має багато плюсів) і я вирішив скористатись пришвидшеною процедурою видачі в провладному підприємстві “Документ”, що має філіал у Львові. Поки про “Документ” читав тільки позитивні відгуки, тому їхав туди із натхненням і цей пост про те, як все моє натхнення пропало.

1. Подача документів

Зайшовши в їхню установу, спочатку мені там все сподобалось: відсутність черг, дивани для очікування, досить чисто, люди на рецепшені. Словом, все йшло добре. Підійшовши до вищезгаданого рецепшена, я дав свої паспорти, повідомив про ціль візиту і отримав номерок, з яким я присів на диван очікувати на свою чергу, хоча людей взагалі не було.

За деякий час до мене підійшла працівниця і запропонувала зробити selfie через Вконтактик або Фейсбук “для звітності” на що я чесно відповів, що не користуюсь цими соціальними мережами. Не повірила..

Просидівши 15 хвилин, на табло не змінились цифри із давнього номеру і я підійшов сам вияснити в чому проблема і вже за хвилину здавав документи. Як я почув від операторів, кілька комп’ютерів в них висіло (крім того, що система не працювала).

Оператор, яка приймала в мене документи, в їхній системі не розбиралась і постійно щось перепитувала своїх колег, які, на щастя, їй підказували. Я виробляв другий діючий паспорт і старий збирався зберегти. І якби я її не запитав чи потрібно для цього підписати заяву (про яку я прочитав попередньо в інтернеті), то вона б спокійно прийняла документи без неї.

2. Оплата та фото

Після збирання всіх документів, я оплатив необхідну суму в терміналі. Це зробити допомогла працівник установи, через що, безумовно, я потратив менше часу, бо вона друкувала на сенсорній клавіатурі швидкими та відточеними рухами. Отримавши якихось 6-7 чеків, я вирушив робити фото.

Незважаючи на те, що людей не було, на людину, яка зробить моє фото, я прочекав ще хвилин 10-15. На штативі стояв Canon 1100D, позаду мене - сіре тло. Прийшла оператор і витягнула з шухляди листок, де великими літерами був написаний логін і пароль на їхній локальний портал (вся система зроблена як web pages). Мені не вистачало ще тільки трошки до того, щоб запам’ятати логін/пароль. Зробивши фото і заповнивши всю іншу інформацію мене відправили.

Хоча ні, перед тим, як відправити, мене втішили, що СМС-інформування приходить тільки в Києві (сумно, тут що, не тягнуть мобільні оператори?) і взагалі за самим паспортом прийти 1-2 квітня, а краще третього, бо вони не знають, коли його привезе кур’єр. За ту ціну, яку вони деруть за пришвидшене оформлення, мені мали б зробити особистий дзвінок, не те, що смс.

 3. Фінал

Паспорт мене попросили забрати за сім робочих днів і ще кілька. Я прийшов у зазначений термін з самого ранку і прочекавши у черзі годину, забрав свій паспорт. Оскільки закордонні звичайні паспорти видають на протязі двох годин до обіду і біометричні видають на протязі двох годин після обіду, якщо ви прийдете не з початку, то у вас є всі шанси здійснити ще один візит сюди, бо недочекаєтесь у черзі.

Загалом враження від роботи “Документу” в мене негативні, хоча паспорт в мене все ж.


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus