Довбушанські легенди гідів
Posted by Taras Kushnir on May 14, 2015

В цьому пості я вирішив зібрати весь брєд, який розказують на Довбушах місцеві “гіди” туристам з навколишніх сіл та містечок, які приїжджають на вихідних подивитись на скелі. В збірнику лише те, що я чув особисто.

Почну з того, що пам’ятаю найкраще: з останнього виїзду. Там чолов’яга розказав стільки всього за півгодини, що я ще досі відходжу. Було враження, що він після ЛСД “поняв жизнь” і вирішив посвятити нас в це таїнство. Тоді ми ходили в одну колибу митись під душем і поки ми чекали, щоб в бойлері нагрілась вода, місцевий гід нам розказував свої теорії. Почав він з того, що розказав нам про трипільців та знахідки їхньої культури на території Довбушів. Далі він продовжив тим, що трипільці - це взагалі колиска всесвіту, вони розселились в Єгипет, в Шумерію (міжиріччя Тигру та Євфрату), Європу. Він казав, що діти фараонів носили оселедці перші роки і взагалі, оселедець - символ воїнів і їх носили як древні шумери, так і воїни інших національностей в минулому. Ще щось згадував за трипільські знахідки в інків, але не пригадаю, що саме казав.

Після цього той чоловік перейшов до історії релігії і розказав, що на Довбушах є багато різних жертовних чаш, щоб дякувати і молитись богам: богу-батьку, богу-матері та ще комусь (менша чаша). Також він показав нам фотографії висіченої на довбушах “Діви”, яка дивиться в напрямку сходу сонця в день лінього сонцестояння та розказав за голову лева, яка дивиться на головне подвір’я на Довбушах з одним оком відкритим, а одним - закритим. До речі, про богів. Не пригадую, як, але цей дядько якось перейшов до того, що Адам і Єва мали жити в Раю довше і в них би виробився імунітет до заборонених яблук і їм би потім вони не помішали. Але сталося як сталося і вони попали на землю, орієнтовно на територію сучасної України. Також він розказав нам, що з ребра Адама бог витягнув ще одну істоту, яка стала Євою, була непорочною, ідеальною, надлюдиною і вона потім народила всім спасителя.. Він казав, що перші люди вміли керувати всіма стихіями, але після попадання на грішну землю вони стали боятись стихій і ховатись від них в печерах. Довбушів.


Інша історія - про підкорення Говерли. Обходячи Одинець, якась тітонька розказувала єресь людям, які розвісили вуха. Історія полягала в тому, що колись великий завойовник вирішив здійснити смертельно небезпечне сходження на найвищу і найтяжчу вершину України, Говерлу. Він йшов 3 дні на конях, прорубуючи собі дорогу в неймовірних хащах мечами і сокирами.


Ну і безперечна класика - це про Довбуша, який під час останнього великого потопу плавав на човні і швартувався до гаків, вбитих в скелю. Рівень води падав, тому він набивав ще більше гаків по всіх скелях. Напевно, щоб швартуватись можна було побільше.


Ще одна історія, яку я почув буквально на останньому травневому виїзді - про 3 сходинки, вибиті в Основняку на вході в щілину біля печер: вони вимились кров’ю яка текла від жертвоприношень в тій щілині.


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus