Анталія. Про місто
Posted by Taras Kushnir on February 27, 2015

Antalya

Проживши місяць в Анталії хотів би розказати про місто, країну і все цікаве, що з цим зв’язане. Перший пост з серії про Туреччину. В ньому я розкажу про те, що я побачив у самому місті.

Хвилинка Вікіпедії і не тільки

Анталія - містечко на півдні Туреччини з субтропічним кліматом. Воно лежить на східному краю Турецької Рів’єри - побережжя Туреччини із курортними містечками. В місті в сезон проживає трохи менше двох мільйонів людей. В несезон, відповідно, менше. Саме місто складається з центральної стародавньої частини, центральної сучасної частини та периферійних районів (кілька спальних районів для туристів та кілька спальних районів для місцевих). Стародавня частина - Kaleiçi (читається як “кальєчі”) - означає “Всередині Kali” - площа міста порівняна із старим містом у Львові (від муру на пл. Митній до Низького замку - театру Заньковецької), але не в порівняння більше заплутана. Все старе місто складається із лабіринту дуже нешироких перевулків та двоповерхових будиночків з античною архітектурою. Інші райони - Lara, Konyaalti - спальні райони для туристів із готелями та жилими комплексами. Hurma, Kepez та кілька інших - дім місцевого населення.

Навколо Анталії дуже багато різних місць, які б теоретично було б цікаво відвідати. По-перше, тут хватає пам’яток архітектури в старому місті. По-друге, недалеко є бухта Олімпус. Також недалеко є одне з семи чудес світу - Мавзолей в Галікарнасі (правда, виглядає він сьогодні зовсім не як чудо світу, і якби я проходив мимо, ніколи б такого не подумав). Тут є великий дельфінарій, казкові водопади в лісі. Словом, в туристичному плані тут точно рай.

Перше враження

Прилетів я в Анталію вночі і все, що бачив - силуети пальм і лампочки, поки не добрався до хостела. Тому перше враження я склав наступного ранку. Перше враження від міста полягало в тому, що воно здалось дуже чужим. Все незрозуміле, на незнайомій мові. Навколо багато смуглявих турків з попелястим кольором волосся. І десь серед цього всього треба знайти місце собі. Англійською мовою мало-хто говорив і я кожного разу витягував Google Translate, щоб перекласти написи в меню чи на вітрині.

Перше, що мене здивувало - в місті всюди росли апельсинові дерева та пальми. Це було дивно. Ще дивно було +18 градусів зимою, але це таке.

Друге, що мене здивувало в місті - це кнопки виклику таксі, які повсюди розміщені. На вулиці через кожні 200-300 метрів на дереві або стовпі висить коробочка з кнопкою виклику таксі. В місті тут одна мережа таксі і деруть грошей вони добряче навіть за близьке перевезення.

Antalya

Також на багатьох тротуарах зроблені доріжки для сліпих. Пізніше виявилось, так навіть в спальних та бідніших районах. Самі тротуари досить чисті.

Про різне

Анталія - містечко трохи більше за Львів, розміщене в ідеальному місці для туризму. В місті забудовують кожен доступний кусок землі черговими готельними/спальними комплексами. Турки стараються бути подібними на Європу. Це видно по сучаснішій частині міста, це видно по інфраструктурі, автобусах з терміналами оплати тощо. Символи їхньої мови - вже не ієрогліфи, як в сусідній Грузії. І Туреччина - світська держава. Тут шаріат - це не основний закон, хоча купа жінок та дівчат ходять у хіджабах. Але, тим не менше, Туреччина - і далеко не європейська держава, зважаючи, який вплив має релігія на місцевих.

В центрі на вулицях є міні автозаправки (як в Швейцарії). Загалом всюди чисто і купа бутіків з низькосортним одягом та різними штуками. Більше, ніж бутіків, тут тільки фастфудних забігайлівок.

Antalya

Анталія - місто з дуже гарним історичним центром, який являє собою справжній лабіринт вузьких вуличок з двоповерхових будинків грецької та турецької архітектур. Для проїзду в історичний центр таксисти (та інші машини, я думаю), виплачують певну плату (їм друкується талончик для оплати). В самому центрі розміщуються досить багато магазинчиків та антикварних лавок. Також там є 2 єдині хостели в Анталії (Abad hostel та Marina hostel). В Анталії є кілька спальних районів для туристів Lara, Konyaalti з однойменними пляжами та кілька бідніших жилих районів (Hurma, Kepez тощо)

Antalya

Спальні райони досить подібні на наш Сихів, але з сучаснішими будинками. Також тут нашпиговано багато дорожчих готельних комплексів, які класично складаються із 4х будинків та басейну між ними. Вхід в такі комплекси через охорону.

В Анталії люди лягають спати в 2й ночі і встають в 11й дня..

Гуляючи вулицями Анталії можна побачити невеликі кафе, де зібралось багато людей літнього віку, які грають в карти та якусь гру, яка мені нагадує щось середнє між Маджонгом та Доміно. Що це за гра я так поки що і не вияснив.

Клумби в Анталії декорують цвітною капустою замість квітів.

Antalya

В Анталії є 4 величезні супермаркети Mark Antalya, TerraCity, Migros 5M та ще якийсь. На вході до кожного супермаркету є охорона та сканування на металодетекторі але з одним нюансом. Через металодетектор проходите ви самі без своїх речей. А речі передаєте ззовні металодетектора охоронцеві, який з важливим виглядом їх сканує ручним. Нагадує історію, що супер-контроль в аеропортах зроблений для того, щоб люди почували себе в безпеці, а не для виявлення терористів.

Antalya

В Анталії майже на кожному будинку встановлено багато сонячних батарей і мені це подобається. В цьому їхня сучасність (турків). Також прогулюючись по околицях можна побачити багато пунктів продажу таких батарей. А ще тут можна розрахуватись карткою не тільки в кожному магазині, в автобусі (!) але й часто просто на базарі.

Автобусне сполучення в Анталії досить розвинуте і, незважаючи на те, що для нас воно дороге (2 ліри зараз приблизно 20 грн), воно досить продумане. Номер автобуса складається із двох букв та цифр. Кожна буква означає першу букву району, з якого / в який їде автобус, тому навіть не знаючи вулиць, можна добратись приблизно туди, куди треба.

Antalya

Анталія розташована на березі Середземного моря і до міста належать кілька пляжів (Konyaalti, Lara), які не являють собою аж нічого особливого і досить подібні на кримські. Зараз несезон і взагалі зима і на пляжах по вечорах, коли я там бігав, помічав досить багато рибаків.

В Анталії є Середземноморський університет, в якому вчиться 30 тис. студентів з дуже багатьох країн світу. Територія кампусу університету - просто гігантська. До речі, тут недавно (цією зимою) проходив “навчання” з дипломом Андрій Шевченко.

Релігія

В Анталії багато мечетей. Прямо як в нас кожен квартал тепер будує собі маленьку церкву, так і тут мечетей - кожні 500м. Всі мечеті одночасно в гучномовці “співають” молитви о 12:20, 15:15 та 19:00. Принаймні, в ці години вони весь час лунали, поки я тут був.

Antalya

Більшість турків, що тут є - просто такі ж люди, як ми, які сидять в автобусах в своїх мобільних телефонах, їздять на роботу та з роботи і не паряться шаріатом та подібним. Але також тут вистачає і вірян. Стосовно релігійних норм, то найбільше мене вразив випадок, коли на скелелазному стенді займалась дівчина в хіджабі. Туристичні штани, термофутболка, фліска і хіджаб. Вона його не знімала, коли лазила.. Тяжко про щось судити, не відчуваючи і не живучи тут від народження, але мені здається, що нації, які аж настільки керуються релігіями, все ще є середньовічними.

Дорожній рух

Про дорожній рух я хотів написати цілий окремий пост, але все ж обмежусь цим абзацом. Таке враження, що в Туреччині права видають всім, хто має машину. Народ тут їздить абсолютно неконтрольовано (хоча знатоки мені заперечать, що я ще в Індії не був) так само, як і пішоходи переходять дорогу там, де їм хочеться, а не там, де можна. Незважаючи на це, машини якось вирулюють, а пішоходи якось виживають. Щодо себе, то мені було б страшно за кермом в Туреччині. Головне правило дорожнього руху в Туреччині - ні в кого немає переваги в русі перед вами. Водії не пропускають не тільки пішоходів, але й інших водіїв, а за допомогою бібікання не тільки виражають емоції, але й, здається, спілкуються азбукою Морзе turkish edition.

Нехай, залишимо машини на дорозі. Але на тротуарі ви зовсім не в безпеці! Тут дуже багато доріжок для велосипедистів, по яких гасають на моторолерах. Десь так, як в європейських містах їздять на велосипедах всюди, тут це роблять на моторолерах. Спочатку моєму обуренню не було меж, але коли я побачив як на моторолері так само, як підлітки, їде даїшник по тротуарі, то я якось заспокоївся, бо кому ж тоді жалітись..

Одного разу переходячи дорогу, що складалась з 4х смуг з розділювальною смугою посередині, на другій частині дорозі на мене пікнули з другого боку, куди я не дивився - там мчався по зустрічній хтось собі, а потім перед машинами, які стояли на червоне світло, звернув вбік.

Ціни

Почнемо з того, що зараз турецька ліра коштує приблизно 10 гривень (курс змінився від 8 до 11 грн за час, поки я тут жив). Я не знаю, які класичні зарплати в Анталії, але знаю наступне:

2 дуже гострі перці - 0.6 ліри. Хліб коштує 0.8 ліри. Кілограм апельсин - 1-1.6 лір. Проїзд в автобусі - 2 ліри. 500 грам смачних сухофруктів - 5 лір. 20 курячих яєць - 8 лір. Дешеве вино - 20 лір. Кілограм баранини - 28 лір. Проїзд на таксі з аеропорту до центру - 45 лір (щодо таксі до аеропорту, то впринципі туди є автобус #600 за 2 ліри). В кафе можна ситно наїстись за 15-20 лір (основна страва + напиток).

Ціни на квартири зимою тут подібні до наших, а літом - взагалі негуманні. Квартира, в якій я жив, літом на тиждень може коштувати як зимою на місяць.

Ось, наприклад, ціни з кемпінгу Geyikbairi в євро (в Анталії у відповідності з курсом 1 євро = 2.8 ліри такі ж самі приблизно, може трошки дорожче).

Antalya

Їжа

Перша характеристика їжі в Туреччині - дуже багато хлібу та гострого м’яса. Тут кожна страва - з хлібом. Хліб часто печуть у вигляді паляниці прямо при вас (не в найдешевших фастфудах, звісно, але і не в дорогих закладах), що дуже класно. До гострих страв з м’яса традиційно дають соус з айрана, огірків та йогурту, щоб заїдати гостре та великий салат. Салати не заправляють олією. Натомість подають нарізані скибки лимона, які можна видушити собі по смаку. При замовлені апельсинового соку, його при вас видушують з апельсинів, які ростуть поруч. І пити апельсиновий фреш - дуже смачно, на відміну від пакетних соків з концентрату.

Класично в кафе можна замовити собі кебаб (по-турецьки пишеться kebap). Кебаб - це ніби класичний шашлик із некласичного напів перемеленого м’яса, який подають з рисом, кількома овочами на грилю та паляницею. Також в Анталії я вперше спробував шаурму і вона була дуже смачна. В рисі тут якісь схожі на рис темного кольору зернята, які виявились зернятами шишок. Спочатку ми гадали, що це, а потім побачили в магазині багато таких.

Також лукум, який продають тут, кардинально відрізняється від того, що можна придбати в нас в магазинах солодощів.

Тут досить багато магазинів із сухофруктами, місцевими солодощами та спеціями. Спеції та фруктові чаї в Kaleiçi можна купити просто на вулиці.

Antalya

Русифікація

Недавно в розмові Анталію назвали російською і спочатку я не надав цьому якогось особливого значення, але згодом подумав, що все насправді так. В центрі цього не видно, але по периферійних районах багато вивісок про нерухомість та й звичайних російською мовою.

Antalya

Місцеве населення середнього і старшого віку за дуже рідкісними винятками не розмовляє англійською, але натомість більш-менше вільно розмовляє російською. Щоб зрозуміти глибину проблеми, скидаю пам’ятник Матрьошкам в Konyaalti. Можливо після кризи росіяни точно в Європу не поїдуть (деякі міста там точно зітхнуть з полегшенням), а всі поїдуть в Туреччину?

Antalya

Підсумки

Анталія - дуже комфортне місто для просто проживання. Прекрасні краєвиди на гори та море. Відносно дешеве життя (якщо порівнювати із багатьма країнами центральної та західної Європи). Мені в ньому було не дуже комфортно хіба через велику кількість арабів, які все ж таки, як на мене, створюють певний дискомфорт, бо відчуваєш себе іншим. В Анталії в сезон квартири неймовірно дорогі і через це я б сюди не приїхав літом. “Зимою” ж це хороше місце для туризму.

Бонус. Цікаві слова

Durak - зупинка

Merhaba - привіт (h не вимовляється)

Nasilsin? - Як справи?

Evet - так

Hayir - ні

Kaç lira? - скільки коштує?

Allah kahretsin! - хай йому грець!

Imdat! - Допоможіть!

Aciktim - Я голодний

Kizlar nerede? - Де дівчата?


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus