Що б я хотів знати до того, як придбав дзеркальну камеру Nikon
Posted by Taras Kushnir on September 19, 2014
- Бери Кенон! - Ти зробив 2 помилки у слові "Нікон"..

Недавно після невеликого успіху на мікростоках, я замінив свою камеру Panasonic Lumix LX7 на дзеркальну камеру Nikon D5300. Зразу після покупки радості моїй не було меж. Я фотографував все підряд, але через деякий час ейфорія закінчилась і я зміг тверезіше подивитись на деякі речі, про які я і хочу поділитись з тими, хто лише вибирає Nikon чи Canon.

Обчислювальні потужності

Першим, з чим я зіткнувся пересівши з 10-мегапіксельного компакта, була матриця, яка давала картинку 24 мегапікселі. Один файл зберігався в RAW (займає приблизно 20+ мегабайт) і конвертований - JPG (ще на 15 мегабайт). В результаті банальна фотосесія на 200 кадрів буде займати майже 3 гігабайти. І це за один день. А якщо таких фотосесій кілька, то сам час запастись кількома терабайтними хардами.

Darktable, в якому я раніше обробляв фото з LX7 тепер видає помилки, щоб я докупив собі оперативки (в ноуті наразі 3GB). Обробляти в ньому більше 4 картинок за раз тяжко, бо він може вилетіти в будь-який момент. Конвертація та різноманітні фільтри на i3 процесорі накладаються довго. Сам час зробити апґрейд..

Кодування RAW файлів

У Nikon пропрієтарний закритий формат RAW файлів, який називається NEF - Nikon Electronic Format. На відміну від нього, в камер Canon формат відкритий і тому більшість OpenSource (Darktable, RAWTherapee тощо) редакторів коректно з ним працюють. Рідні конвертери для Nikon видають кращу картинку, ніж сторонні. Nikon поставляє безкоштовний ViewNX з обмеженими можливостями з камерою та можна купити Capture NX із набагато більше можливостями.

У Nikon NEF буває 12- та 14-бітний. 12-бітний NEF відображається зеленим у відкритих RAW-редакторах, а 14-бітний трошки зменшує швидкість серійної зйомки.

Є варіант переконвертування NEF файлів у DNG за допомогою Adobe DNG Converter, який є безплатним (і навіть працює під Wine), а потім вже опрацьовувати, але різні люди сходяться на тому, що рідні конвертери NEF працюють краще із своїм файлом.

ISO матриці

Ще не так давно я не задумувався особливо про ISO (світлочутливість). Не буду зараз вдаватись в деталі. Хто хоче, знайде прочитати що це таке. Відомо, що ISO можна змінювати і від цього залежать шуми на фото. Так от. Страшна правда полягає в тому, що в матриці є одне рідне ISO. Інші значення досягаються за допомогою модулювання сигналу та подавання іншої напруги на матрицю, що недобре відображається на якості картинки.

“Кропнута” матриця та об’єктиви

Матриця фотоапарата - пластинка із чутливими елементами, завдяки якій ви можете робити фотографії. Колись знімали в основному на плівку шириною 35 міліметрів і висотою 24 і тому це стало таким собі стандартом, яким міряють всі матриці. Матриці, які є меншими за розміром, називають кропнутими (від англійського сrop - обтинати), а матриці, які є такими ж - повноформатними. У Nikon кроп-фактор 1.5, у Canon - 1.6. Кроп-фактор показує у скільки разів матриця вашого фотоапарата менша за повтоформатну.

Під кропнуті та повноформатні матриці йдуть різні об’єктиви (ще одна головна біль). Причому об’єктиви від повноформатних камер можна використовувати на кропнутих, але не навпаки. І якщо на кропнутих камерах використовувати об’єктиви від повноформатних, то фокусна відстань таких об’єктивів буде множитись на кроп-фактор такої матриці. Тобто, якщо ви купили собі 50мм об’єктив для широкого кута, то на кропнутій матриці він вже стане 75мм “портретником”. У Nikon об’єктиви, які зроблені лише для кропнутих матриць, мають позначку DX.

Автофокусні об’єктиви та “викрутка”

Об’єктиви ще поділяються на такі, які мають вбудований мотор фокусування та ті, які його не мають. Очевидно, останні - дешевші. Так і камери: поділяються на ті, які можуть керувати фокусуванням об’єктива (тоді об’єктиву мотор не треба) та ті, які не можуть ним керувати (цим треба, щоб об’єктив мав вбудований мотор, щоб працював автофокус). Звичайно, камери з “викруткою” (це і є власне, викрутка, яка фокус підлаштовує) коштують дорожче, але дозволяють зекономити на об’єктивах в майбутньому. Можна й не говорити, що в дешевших камер “викрутки” немає.

Кітові об’єктиви

Ваш “кітовий” об’єктив скорше за все буде “темним”. Кітовий (англ. kit - набір) об’єктив - це той, що постачається разом із фотоапаратом, якщо ви купуєте зразу набір фотоапарат+об’єктив. А те, що він буде темним означає, що він буде давати картинки, в яких темніші області будуть дуже темними, а світлі - сірішими. Буде так тому, що в нього скорше за все буде мала максимальна діафрагма (f3.5-5.6). Цифри біля діафрагмового числа означають максимальний розмір діафрагми і чим більші цифри, тим менша діафрагма і навпаки. Про це ви теж можете прочитати у вікіпедії чи в корисних сайтах. Сіль в тому, що з купівлею дзеркальної камери, до неї прийдеться докупити ще багато-чого і додаткові об’єктиви - це буде предмет ваших бажань номер один, який часто буде дорожчий за фотоапарат. Звичайно, буде присутнє оманливе відчуття, що чим кращий у вас буде об’єктив, тим кращим ви будете фотографом.

Окремої згадки вартує “полтіннік” або об’єктив з фокусною відстанню 50mm. Він був стандартним на старших камерах типу “Київ” і за рахунок своєї універсальності ним можна знімати майже будь-які жанри. Його найчастіше радять, як другий об’єктив. 50mm для кропнутої матриці буде 35mm об’єктив, тому зважте на це при виборі об’єктиву (але зважте, що на 35mm буде сильна дисторсія).

Радянські об’єктиви

На велике щастя, багато радянських об’єктивів мають таку різьбу, як Nikon, тому якщо у вас є доступ до старої оптики, вам дуже повезло. Для Canon треба перехідники. Всі радянські об’єктиви будуть працювати тільки у режимі M (Manual). У дорожчих камерах Nikon, на відміну від дешевших, замір експозиції відбувається не через об’єктив, тому в дешевших об’єктивах буде проблема з автоматичним встановленням експозиції у радянських об’єктивах (в радянських об’єктивів діафрагма закривається або відкривається вручну, тому там будуть нестиковки із автоматичним експонометром).

Налаштування за замовчуванням

В камерах є кілька неочевидних налаштувань за замовчуванням, які необхідно поміняти. Сюди в першу чергу відносяться Автоматичне ISO та його обмеження, режим перегляду фото після того, як воно було зняте, автоматичне виправлення дисторсії. Також велика ймовірність, що у стандартних режимів Picture Control буде стояти мала різкість.

 


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus