Не буває в житті співпадінь
Posted by Taras Kushnir on July 25, 2013

Буває, мене охоплюють фаталістичні настрої. Але часто буває, що це не без причини. Післязавтра я їду в Безенги, Кабардино-Балкарія. Останній тиждень проходить у зборах та інших клопотах для поїздки. Сьогодні рано, їдучи сонним в маршрутці на роботу я побачив у вікно друга, якого не бачив вже місяць. Подумав, що жаль, що не можу вийти і потиснути йому руку, попрощатись.

По приїзді на роботу я більше за це не думав. Робочий день проходив напружено і я забув за те, що бачив його ранком. Після роботи - тренування, яке остаточно розмішало кашу в моїй голові. Коли я повертався додому, вже на іншій маршрутці, я стояв біля дверей. І на кожній зупинці я виходив і випускав людей, що виходили. І на зупинці перед тією, на якій мені треба вийти, я випустив людей і не зайшов назад. Я зробив це несвідомо. Я часто бігаю по тій вулиці, де їхала маршрутка і можливо я подумав, що тут треба не їхати, а йти чи бігти. Зрозумів що сталось я тоді, коли маршрутка закрила двері і поїхала. В мене промайнула думка, що це не просто так (я ж фаталіст) і я пішов собі додому по тій вулиці, де бігаю. Нічого цікавого не відбувалось, але вже в самому кінці вулиці я зустрів мого знайомого, якого бачив ранком. Це якраз було те, чого я чекав. Саме тому я “випадково” вийшов з маршрутки..

Або ще.. Кілька днів назад підбивав фінанси. Потрібно купити і те, і інше.. Побачив, що нехватає грошей, які відклав попередньо. Задумався, де взяти ще. Через 10 хвилин приходить email: я продаю на форумі одному систему BigWall’ну і з’явився покупець. Ще через 20 хвилин гроші були в мене на карточці.

Співпадіння такі невипадкові..


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus