Метаморфози Альпініста
Posted by Taras Kushnir on March 26, 2013

В нашому суспільстві поняття “Альпініст” - дуже швидкоплинне. Мало хто доживає до старості Альпіністом.

Зазвичай все починається із невеликих гір: це заманливе відчуття свободи, втоми, небезпеки, загубленості. Тебе затягує в цей омут свободи із шаленою швидкістю: он ти вже і сходив всі гори в доступному тобі районі. А в інших районах гори не звичайні! На них не тільки йти треба, а ще й лізти. Так-так, саме лізти, займатись скелелазінням! О.. це ще страшніше, ніж бути в горах самому. І ще краще, ніж просто ходити в гори! А що буде якщо це поєднати?

Вибухонебезпечна в свідомості суміш під назвою Альпінізм відкривається тобі потрошки, але як можна без неї жити? Як можна було без неї жити? Та й не життя це взагалі. Он вже ти стоїш на своїй першій зимовій п’ятірці, обнімаючись із напарником і здуваючи іній з бороди. Не перерахувати маршрутів, які ти сходив. Твої сили величезні, а твої амбіції - ще більші.

Але що це тут? В тебе вже не напарник, а напарниця. І ви ділите не тільки шнурок і спорядження, а й палатку і їсте з одної тарілки. “Можливо варто не їхати сюди наступного року.. Провести більше часом разом. А полазити і адреналіну отримати можна і на своїх же скелях. Хіба ні?”

В момент, коли така думка сяйнула в голові у Альпініста, він стає Скелелазом. З Альпінізмом покінчено. Він ще сам не знає, але вже все втрачено: поїзд пішов, Аннушка розлила масло, а річка поплила далі. Ти вже будеш за Великі Гори говорити лише на кухні.

Але сил в тебе досі багато! Досі підтягуєшся на двох пальцях і пробігаєш зранку десятку. Скелі тобі піддаються. Маршрут за маршрутом. Стовп за стовпом ти їх освоюєш, вивчаєш всі рухи і досягаєш своєї досконалості. Можливо тобі нехватає техніки на трошки складнішому маршруті, але ж руки тримають: тричі на одній руці підтягнутись - не проблема.

І тут хтось радить зайнятись болдерінгом! Техніку підтягнеш.. Та і силу збільшиш, це вже точно. Проходять дні і раптом ти прокидаєшся Болдерінгістом. Ти досі лазиш із шнурком, але Скелелаз - це вже не ти: мотузка стає з кожним днем все тяжча; відтяжки - справді зайве залізо, а на болдерінговому маті після напруженого дня так зручно спати..


Сподобався пост?
Підтримайте блог!


comments powered by Disqus