Так нестримно мало – кілька днів…

Публікую вірш про гори, подарований мені на відкритці на день народження.

Так нестримно мало - кілька днів,
Солодко проведених у горах.
Так бракує подиху вітрів,
Поблиску зірок над головою

Так кортить знову втекти у світ,
Де не ходять ні плітки, ні гроші,
Чим подалі від містечок й сіл,
Остогидлих сірих перехожих.

Чим скоріш до раю на землі - 
Де немає покриття мобільних.
Біля ватри слухати птахів,
Серед гордих велетів камінних,

Так нестримно мало - кілька днів,
Солодко проведених у горах...

Оригінал, здається, звідси.

Published by Taras Kushnir

Taras Kushnir

“Make visible, what without you, might perhaps never have been seen.”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *