Повернення до йоги

Коли я тільки-тільки починав бути скелелазом, на нашому стенді “Погулянка” у Львові займалась одна дівчина, яка була набагато кращим йогом, ніж скелелазом. Через деякий час вона почала проводити невелику “групу з йоги” раз в тиждень у понеділок для всіх охочих. Тоді я вперше почув такі фрази, як “шавасана”, “собака мордою вниз”, “а тепер робимо це з рівною спиною”. На наших заняттях деколи були навіть люди з Лазаренка.

Через деякий час ми всі були “на хвилі”. Не те, щоб стали сильними фанатами, але кілька асан з йоги надійно ввійшли в нашу заминку після тренування. Ще ми стали розслабляти йогою забиті м’язі після насиченого лазіння на скелях, робити невелику розтяжку на привалах в походах в Карпатах, щоб ноги швидше відходили, та, може, ще кілька застосувань. Поступово асани стали даватись трохи легше. На якісь моменти навіть здалось, що ми стали краще розтягуватись. Слово, відбувались чудеса не у сні, а наяву.

Біда прийшла, коли Зорянка поїхала працювати в Київ.

Звісно, наша група відразу припинила своє існування. Ще певний час йога продовжувала активно практикуватись на скелях чи після тренування в Бухті, але невдовзі заглохла. Для мене вона замінилась масажем, який був безкоштовний для працівників на роботі, оскільки масаж теж чудово розминав і розслабляв після тренувань. Насправді навіть під час масажів я зробив кілька спроб відновити систематичне заняття йогою в спортзалі на фірмі, але всі вони провалились, звільнивши час для “важливіших справ”.

Через рік чи півтора після того я змінив роботу і з безплатним масажем було покінчено. До йоги я теж не повернувся, бо встиг від неї відвикнути і забути. Одного разу, правда, в мене зіскочив якийсь хребець і я зробив кілька вправ, які розтягують та вигинають хребет. Але на тому було все.

athletes_guide_to_yogaІ ось зараз, рік потому, мене потягло розтягуватись, щоб сісти на шпагат. Для початку я місяць робив загальні вправи з розтяжок. Але я ж підходжу маніакально серйозно до звичайних речей, тому мені цього стало мало. Я вирішив, що можна розтягувати все, а не тільки ноги. Перед поїздкою на Мальту я замовив крім мальтійського гайдбуку ще книжку по йозі, про яку вже читав колись відгуки, – “Athlete’s guide to yoga” автора Sage Rountree. На Мальті самій не дуже склалось із йогою на пляжі, але книжку я прочитав і по приїзді склав собі якусь програму для домашніх вправ.

На першому занятті, крім страшенної ностальгії, я відчув, наскільки став дерев’яний. Місяцями забиті м’язи на руках і ногах не знали розслаблення. Тобто я їх трохи потягував, звісно, але це було ніщо відносно більш системного підходу з йоги. Після заняття я відчув, наскільки мені не вистачало цього і наскільки воно було справді корисне.

Загалом книжку я рекомендую. Там, крім картинок, є багато тексту, частина з якого навіть доволі корисна. Автор – тріатлоністка, half iron-woman, яка вирішила заробити грошей просвітити маси щодо користі йоги для атлетів. Щодо себе, то я планую почати із одного обов’язкового заняття йоги в тиждень. Подивимось, куди це мене приведе.

Published by Taras Kushnir

Taras Kushnir

“Make visible, what without you, might perhaps never have been seen.”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *